В низу як бачите електронна адреса сайту, як правило спочатку роботу надсилають на Еколого-натуралістичний центр це до 25 лютого, хоча напевне можна і в обхід.
Подаю ТЕ, що ми туди надіслали минулого року.
Тема «Біоіндикаційні дослідження повітря у Володимир-Волинському районі»
(на основі морфологічних показників хвої (Рісеа abies) та (Picea pungens)
Номінація «Якість довкілля (якість повітря)»
Автор: Головенко Ольга Петрівна,
учениця 10 класу НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ліцей с. Зимне» Володимир-Волинського району Волинської області
Науковий керівник проекту: Подзізей Б.А., учитель біології НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-ліцей» с. Зимне
Короткий опис наукового дослідження
Атмосферне повітря - один з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також запобігання шкідливого впливу на навколишнє природне середовище необхідне збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його поновлення та поліпшення.
Тому місцевий моніторинг чистоти повітря в своїх населених пунктах є дуже важливим. Одним з найкращих методів такого моніторингу є метод біологічного моніторингу за допомогою рослин - біоіндикаторів.
При грамотному використанні метод біоіндикації дає досить точні результати, в той же час він відносно простий і не вимагає ні складного аналітичного обладнання, ні великих фінансових затрат. В даному екологічному проекті ми в якості індикаторних рослин використали Ялину звичайну та Ялину колючу, а основним діагностичним критерієм обрали стан хвої.
Актуальність проекту зумовлена важливістю моніторингу за якістю атмосферного повітря в місцевих сільських та міських екосистемах, котрі є нашим середовищем існування.
Метою проекту було дослідження якості атмосферного повітря в обраних пунктах методом біоіндикації на основі хвої Рісеа abies та Picea pungens.
У процесі виконання проекту було проаналізовано морфологічні показники хвої (хлорози некрози , та усихання ) Рісеа abies та Picea pungens в межах окремих пунктів Володимир-Волинського Району, визначено клас забрудненості повітря в пунктах моніторингу.
Методика роботи включала:
- Експериментальний відбір проб 3-4 річної хвої на рослинах моніторах в трьох пунктах спостереження. с. Руснів с. Зимне м. Володимир-Волинський.
2. Камеральна обробка проб хвої: визначення класу пошкодження КП та класу усихання КУ
3 Статистичні обрахунки: кількісний аналіз проб рослин-моніторів по усіх пунктах спостереження
4. Інтепретація результатів: формування висновків згідно з результатами дослідження.
У результаті дослідження нами було встановлено: в межах села Руснів здоровою є 84% хвої Рісеа abies та 87% хвої Picea pungens, в 16% хвої Рісеа abies та 14% Picea pungens відмічені, ушкодження: хлорози некрози та невеликі всихання.
«Рис. 1.» Співвідношення здорових та уражених хвоїнок індикаторних рослин в межах с. Руснів
Лише трохи гірші показники в межах с. Зимне: там здоровою є 70% хвої Рісеа abies та 78 % хвої Picea pungens, натомість ушкодженою є 30% хвої Рісеа abies та 22% Picea pungens
«Рис.2.» Співвідношення здорових та уражених хвоїнок індикаторних рослин в межах с. Руснів
Стан хвої в межах центральної частини м. Володимира - Волинського значно гірший. Так здоровою є лише 51,5% хвої Рісеа abies та 72 % хвої Picea pungens, в 49,5% хвої Рісеа abies та 28% Picea pungens відмічені пошкодження різного типу – хлорози, некрози. та усихання.
«Рис 3.» Співвідношення здорових та уражених хвоїнок індикаторних рослин в межах м. Володимир-Волинський (центральна частина)
Отже, в центральній частині м. Володимира-Волинського показники стану 3-4 річної глиці обох рослин - індикаторів є значно гіршими, ніж в інших пунктах
За результатами моніторингових біоіндикаційних досліджень було встановлено, що:
У межах с. Руснів повітря ІІ класу (чисте)
На території с. Зимне повітря ІІІ класу чистоти. (відносно чисте)
м. Володимир – Волинський центральна частина повітря IV класу (помітно забруднене).
«Рис 4.» Відсоток ураження хвої ялини європейської в пунктах моніторингу.
Ялина колюча є дещо толерантніша до полютантів, ніж Ялина європейська, і її як біоіндикатор краще використовувати в більш забруднених екосистемах.
«Рис 4.» Відсоток ураження хвої ялини колючої в пунктах моніторингу.
Використання Picea pungens в якості біоіндикатора потребує розробки окремої індикаторної шкали, застосування Ялини колючої в якості індикатора замість Ялини європейської (на основі методик, розроблених для Рісеа abies) зробить індикацію неточною. При значній забрудненості два види індикаторів показують значну розбіжність результатів.
Судячи з характеру пошкоджень хвої (некрози темно коричневого і червонуватого кольору), основними забруднювачами атмосфери, на досліджуваній території є сірчистий газ та продукти згорання бензину.
У зв’язку зі значним забрудненням повітря в межах центру м. Володимира-Волинського рекомендуємо місцевій владі розробити заходи щодо обмеження транспортного потоку.
Бібліографія
- Артамонов В. И. Растения и чистота природной среды. – М.: Наука, 1986 – 212 с.
- Мукминов, М.Н. Шуралев. Э.А Методы биоиндикации: учебно-методическое пособие / - Казань: Казанский университет, 2011. - 48с
Якщо картинки не будуть видні то там діаграми
Подробиці в запитаннях на форумі
|