Субота, 05.07.2025, 11:59
Вітаю Вас Гість | RSS

Персональний сайт вчителя біології            Подзізея Б.А.

Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Мої файли

Рольові ігри
01.02.2016, 13:38

Загальна інформація

 

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — це важке інфекційне захво­рювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який пошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність організму протії будь-якого захворювання.

Із організму людини ВІЛ було виділено в 1983 р. Особливістю цього вірусу с висока вибірковість: він розмножується лише в особливій групі лімфоцитів (Т-лімфоцитах-хелперах), участь яких необхідна для здійснення реакцій клітин­ного імунітету. Попадаючи у ці клітини і розмножуючись, вірус СНІДу порушує їх функції, а потім руйнує їх. У результаті клітинний імунітет стає неповноцін­ним, а гуморального імунітету для захисту організму від усіх хвороботворних мікроорганізмів недостатньо. Людина стає практично беззахисною щодо різних захворювань, спричинених хвороботворними мікроорганізмами (бактеріями, гри­бами, вірусами), які при нормальному імунітеті для неї нешкідливі. Крім того, наслідком ослаблення клітинного імунітету є збільшення ймовірності розвитку злоякісних новоутворень. У здоровому організмі будь-яка клітина, що відхиля­ється за своїми властивостями від норми, знищується особливою різновидністю лімфоцитів (Т-лімфоцитами-кілерами) за допомогою Т-лімфоцитів-хелперів. При пошкодженні Т-лімфоцитів-хелперів ВІЛом, Т-лімфоцити-кілери не можуть вча­сно розпізнати злоякісну клітину або ж знищити її. Це і є причиною високої частоти злоякісних пухлин у хворих на ВІЛ – СНІД у деяких людей при потрапляти вірусу в організм захворювання не проявляється такі люди, є носіями ВІЛу. У них не спостерігається  жодних симптомів СНІДу Іноді вони не підозрюють про наявність в них цього вірусу і можуть заражати оточуючих.

Прояв СНІДу залежить, від і типу протікання захворювання. Таких типів є три: послаблення стійкості до різних мікроорганізмів; збільшення кількості злоякісних новоутворень; змішана форма   Хвороба починається повільно та непомітно. Для неї характерна загальна слабкість  нездужання, зниження працездатнос­ті, зростаюче виснаження організму, а також різні прояви запального процесу в тому чи іншому органі, в першу чергу гам, де організм безпосередньо контактує із зовнішнім середовищем— у дихальних шляхах, травному тракті, на шкірі то­що. Це можуть бути прояви затяжної пневмонії, стійкі порушення моторики шлу­нка, багатоденна лихоманка тощо. Мікроорганізми, що можуть спричинювати вини­кнення таких захворювань, при попаданні у здоровий організм знешкоджуються.

СН1Д— це єдине епідемічне захворювання людини з тривалим періодом від моменту зараження до виникнення перших клінічних проявів (до 15 років і навіть більше). Клінічно це сприятливо, але епідеміологічно— ні, оскільки контакт (дже­рело зараження) виявити дуже важко, а часто зовсім неможливо через давність.

СНІД передасться статевим шляхом, а також через кров — при перели­ванні зараженої вірусом крові, при користуванні одним і тим же шприцом, що роблять наркомани, тощо. І тому цією хворобою, в першу чергу, хворіють люди, що ведуть безладне статеве життя (тобто з великою кількістю статевих контактів та нерозбірливістю в них), а також гомосексуалісти та наркомани. У даний час основна маса хворих на СНІД належить саме до цих категорій. В організмі вірус накопичується у крові, у тканинах лімфатичної системи, а також у чоловічих ста­тевих клітинах. Від цих людей вірус може потрапити до здорових людей, оскільки багато гомосексуалістів ведуть подвійне статеве життя, маючи як гомосексуальні (з особами своєї статі), так і гетеросексуальні (з особами протилежної статі) кон­такти. Після цього вірус отримує можливість поширення й серед гетеросексуальних людей. Зараження можливе також при переливанні крові, оскільки особи зга­даних вище категорій, а також ті, що заразилися від них, можуть бути донорами.

Складність боротьби зі СНІДом полягає в тому, що хвороба тривалий час не проявляється у жодний спосіб і виявити її можна, тільки провівши за спеціаль­ною методикою лабораторний аналіз крові. Цей аналіз дозволяє виділити антиті­ла, які виникають у відповідь на проникнення вірусу СНІДу, а якщо є антитіла, то є і вірус-збудник, який їх викликав. Зараз багато вчених працюють над створен­ням ліків та профілактичних засобів проти цієї хвороби.

Лікування СНІДУ може здійснюватись у трьох напрямках:

•           пригнічення життєдіяльності  вірусу (його знищення або гальмування роз­
множення; етіологічне лікування);

•           стимулювання імунітету (патогенетичне лікування);

•           лікування супутніх захворювань (симптоматичне лікування).

На жаль, ефективних методів лікування СНІДу поки що немає. На сього­днішній день отримані препарати, здатні гальмувати розмноження вірусу, однак засобів, які дозволили б організму повністю звільнитись від нього, вчені ще не винайшли. Отримані також препарати, що здійснюють стимулюючий вплив на імунітет, однак вони не здатні нормалізувати кількість і функції Т-лімфоцитів-хелперів, а лише додатково стимулюють ті імунні можливості, які в організмі хворого ще зберігаються. Лікування супутніх захворювань малоефективне, оскі­льки людина постійно живе в середовищі, де знаходиться величезна кількість мі­кроорганізмів, здатних викликати на фоні імунодефіциту захворювання, і від них хворому на СНІД повністю вберегтись неможливо.

Таким чином, сучасна медицина може лише визначити, хвора людина на СНІД чи ні. Вилікувати цю хворобу або попередити її вакцинами чи лікувальни­ми сироватками ще не можливо, хоча багато лабораторій світу працюють над ви­рішенням цієї проблеми. Єдиним шляхом боротьби зі СНІДом запишається його профілактика: суворий імунологічний контроль за кров'ю, що використовується для переливання; застосування шприців тільки одноразового використання: до­тримання принципів моральності у статевих стосунках тощо.

В той же час за даними ВОЗ. Наша країна займає перше місце в Європі за темпами поширення Сніду, більше того в Україні понад півмільйона ВІЛ – інфікованих ( кожен сотий житель країни), а значить контакт з ВІЛ  інфікованими людьми неминучий.

 

Для учасників.

Ви зібралися грати рольову гру!

Вас попросять розділитися на дві віртуальні експертні групи які мають відстоювати інтереси кожної зі сторін на громадських слуханнях.

Вони відстоюють специфічні інтереси і представлені такими ролями як член сім'ї людини,  ВІЛ – інфікованої людини, лікар, юрист, вчитель, представник управління освіти, представник соціальної служби, учень школи, батько (мати) учня.

Ви будете грати одну з ролей, які вказані вище й у грі вам буде допомагати арбітр. Пам'ятайте, що ви повинні бути тісно пов'язані із роллю, яку граєте, і вам необхідно відстоювати позицію вашого персонажу. В ході дискусії з іншими членами комітету ви повинні виробити спільне рішення  і виробити рекомендації з відповідним обґрунтуванням. Ви побачите, що знайти спільне рішення  буде дуже важко, бо кожен з учасників гри буде мати свою точку зору, яка суттєво відрізняється від точки зору інших.

Проте, спробуйте не знітитися і грайте із задоволенням.

Кроки і дії

1.  Визначте роль, яку ви будете грати.

2.          Ознайомтесь із прикладами.

3.          Зберіть основний матеріал для аргументації вашої точки зору.

4.          Обговоріть ваш «вихід» з вашими колегами.

5.          Дотримуйтесь вашої ролі і робіть вашу справу.

6.          Підбийте підсумки і сформулюйте рекомендації групи забезпечивши мотивації, які покладені в основу вашого рішення.

 

 

Сергію Іваненку  дванадцять  років  і він ВІЛ інфікований . Його батьки сподіваючись на толерантне ставлення суспільства намагалися домогтися зарахування сина в звичайну загальноосвітню школу. Проте зустріли спротив частини з батьківського комітету школи, а також дирекції школи. Врешті решт представники місцевого управління освіти відмовили дитині в навчанні в загальноосвітніх навчальних закладах територіально підпорядкованих даному управлянню. Мотивуючи це необхідністю введення в дану школу додаткових заходів безпеки, а також спротивом  піклувальної ради школи. Родичі хворої дитини залучившись підтримкою соціальних служб та представників громадських організацій погрожують судовим переслідуванням  школі, а також Персонажі родичі ВІЛ – інфікованої людини, лікар, юрист, вчитель, представник управління освіти, представник соціальної служби, учень школи, батько (мати) учня. арбітр.

 

Члени сім'ї

Ви підіймаєте свій голос від імені всіх батьків та близьких ВІЛ – інфікованих та хворих на СНІД людей. Ви можете звертатися до людських почуттів опонентів.

Деякі з ваших можливих аргументів і питань:

Ви наполягаєте на неприпустимості дискримінації хворих людей.

Вимагаєте толерантного ставлення суспільства та захисту своїх прав.

Вважаєте, що інформація про ВІЛ – носіїв та хворих має бути конфіденційною

 

Юрист

Ви маєте відношення як до захисту прав індивідуума, так і прав шкільного колективу та управління освіти.

Чи повинні батьки мати право домагатися навчання ВІЛ – інфікованих дітей в звичайних школах.

Нам   необхідні   закони,   які захищають приватні інтереси громадян.

Нам   необхідно   враховувати економічні інтереси  як індивідуумів, так і суспільства

 

Представник дирекції школи

Ви представляєте інтереси усього шкільного колективу.

Вам необхідно знати як наявність такої дитини буде впливати на імідж школи, ставлення батьків та громадськості.

Чи не створить така дитина додаткових проблем.

Передусім ви маєте турбуватися про збереження життя та здоров΄я учнів своєї школи.

 

Вчитель

Вам ймовірно доведеться навчати ВІЛ – інфікованого учня.

Ви в силу гуманістичної спрямованості своєї професії маєте забезпечити толерантне ставлення до цього учня а в силу педагогічної етики рівне ставлення до усіх учнів класу.

 

 

Однокласник

Ваше ставлення до потенційного ВІЛ інфікованого однокласника має бути різним.

Проте пам’ятайте про людяність та співчуття.

 

Батьки Однокласника

Вас передусім цікавить безпека вашої дитини.

Тому вам важливо точно знати чи безпечне для вашої дитини перебування поруч  з ВІЛ інфікованою

 

Людина з вулиці

Ви громадянин, який, як і будь-хто з нас, може в майбутньому зустрітися із подібною ситуацією.

Ви самостійно маєте  обрати для себе відповідну лінію поведінки і можете підтримати будь -кого.

 

Лікар

Ви спеціаліст із ВІЛ СНІД. Лише ви можете надати кваліфіковані поради усім учасникам, дискусії.

Ви      вважаєте,      що     дуже важливим       є       отримання надійної      інформації      про  пацієнта для його подальшого ефективного лікування.

Вас   цікавлять   фізичне та психічне здоров΄я пацієнта.

 

Співробітник соціальної служби.

Соціальна служба має передусім дбати про інтереси незахищених членів суспільства, ви заінтересовані в інтеграції ВІЛ інфікованої дитини в у суспільство.

Ви турбуєтеся про захист інтересів дитини.

 

Додаткові факти та інформація які можна використати для полеміки.

  1. ВІЛ – інфікований не означає хворий.
  2. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — це важке інфекційне захво­рювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який пошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність організму протії будь-якого захворювання.
  3. Під час хвороби людина стає практично беззахисною щодо різних захворювань, спричинених хвороботворними мікроорганізмами (бактеріями, гри­бами, вірусами), які при нормальному імунітеті для неї нешкідливі.
  4. У деяких людей при потрапляти вірусу в організм захворювання не проявляється такі люди, є носіями ВІЛу. У них не спостерігається  жодних симптомів СНІДу Іноді вони не підозрюють про наявність в них цього вірусу і можуть заражати оточуючих.
  5. СНІД передасться статевим шляхом, а також через кров — при перели­ванні зараженої вірусом крові, при користуванні одним і тим же шприцом, що роблять наркомани.
  6. Ефективних методів лікування СНІДу поки що немає.
  7. Сучасна медицина може лише визначити, хвора людина на СНІД чи ні. Вилікувати цю хворобу або попередити її вакцинами чи лікувальни­ми сироватками ще не можливо.
  8. В той же час за даними ВОЗ. Наша країна займає перше місце в Європі за темпами поширення Сніду, більше того в Україні понад півмільйона ВІЛ – інфікованих ( кожен сотий житель країни), а значить контакт з ВІЛ  інфікованими людьми неминучий.
  9. СНІД не передається при побутових контактах.
  10. В судовій практиці описані випадки коли хворі чи ВІЛ – інфіковані зумисне намагалися заразити здорових людей.
  11. Хворий на СНІД є джерелом супутніх інфекцій, наприклад пневмонії, дифтерії, стафілококів шкірних та кишкових інфекцій, котрі на відміну від Сніду передаються при побутових контактах.
  12. Кожна людина має право на соціальний захист і толерантне ставлення суспільства.
  13. Вчителі та дирекція школи відповідальні за збереження здоров΄я учнів.
  14. ВІЛ – інфіковані діти, як правило народжуються в неблагополучних сім΄ях, наркомани, алкоголіки які ведуть безладне статеве життя тощо.
  15. Проте останнім часом Снід перестав бути проблемою лише людей  з девіантною ( неправильною ) поведінкою.
Категорія: Мої файли | Додав: Borka
Переглядів: 315 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2025
uCoz